кукібниця

КУКІ́БНИЦЯ, і, ж., діал.

Жін. до кукі́бник.

До нашого діла – не кукібниця, до нашого роду не привітниця (з народної пісні);

У нас невістка не робітниця, Нашому добру не кукібниця (П. Чубинський);

От дівка, так дівка!.. там така кукібниця! (Ганна Барвінок);

Потрібна мені не любка для втіхи, а вірна, статечна дружина, добра господиня на господарстві, кукібниця та гарна мати дітям (з Інтернету).