1. Словник української мови у 20 томах

кукібник

КУКІ́БНИК, а, ч., діал.

Дбайливий чоловік; добрий господар.

До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукібник — кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. кукібник — -а, ч., діал. Дбайливий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік. Словник української мови в 11 томах