кукібник

кукі́бник

-а, ч., діал.

Дбайливий чоловік.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукібник — кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік; добрий господар. До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський). Словник української мови у 20 томах
  3. кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік. Словник української мови в 11 томах