кукібник
кукі́бник
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кукібник — -а, ч., діал. Дбайливий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік; добрий господар. До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський). Словник української мови у 20 томах
- кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік. Словник української мови в 11 томах