кукібник

кукі́бник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кукібник — -а, ч., діал. Дбайливий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік; добрий господар. До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський). Словник української мови у 20 томах
  3. кукібник — КУКІ́БНИК, а, ч., діал. Дбайливий чоловік. Словник української мови в 11 томах