Орфографічний словник української мови

кулачки

кула́чки

множинний іменник

кулачні бої

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кулачки — -чок, мн., заст. Кулачні бої. Битися на кулачки — брати участь у кулачному бою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кулачки — КУЛА́ЧКИ, чок, мн., заст. Кулачні бої. – Ніхто в кулачки не мішайтесь, Кінця од самих дожидайтесь, – Побачим, – візьметь-то чия? (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. кулачки — КУЛА́ЧКИ, чок, мн., заст. Кулачні бої. — Ніхто в кулачки не мішайтесь. Кінця од самих дожидайтесь, — Побачим,— візьметь-то чия? (Котл.  Словник української мови в 11 томах
  4. кулачки — Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.  Словник української мови Грінченка