Орфографічний словник української мови

кульман

ку́льман

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кульман — -а, ч. Прилад для проведення паралельних ліній на кресленнях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кульман — КУ́ЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами), призначений для креслення. Робота не йшла до рук – ні за столом, ні біля кульмана (В. Лис); За кульманом кипіла напружена робота – закінчували креслення (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  3. кульман — ку́льман прилад (здвоєний шарнірний паралелограм зі зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на креслениках. Від назви фірми «Кульман».  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кульман — КУ́ЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на кресленнях. Думка архітекторів зійшла з площин кульманів і втілилася в бетон, скло і синтетику (Рад. Укр., 19.  Словник української мови в 11 томах