кульман
КУ́ЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на кресленнях.
Думка архітекторів зійшла з площин кульманів і втілилася в бетон, скло і синтетику (Рад. Укр., 19.1 1965, 3);
За кульманом кипіла напружена робота — закінчували креслення (Веч. Київ, 31.Х 1977, 2).
Словник української мови (СУМ-11)