кульман
КУ́ЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на кресленнях.
Думка архітекторів зійшла з площин кульманів і втілилася в бетон, скло і синтетику (Рад. Укр., 19.1 1965, 3);
За кульманом кипіла напружена робота — закінчували креслення (Веч. Київ, 31.Х 1977, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кульман — ку́льман іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кульман — -а, ч. Прилад для проведення паралельних ліній на кресленнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кульман — КУ́ЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами), призначений для креслення. Робота не йшла до рук – ні за столом, ні біля кульмана (В. Лис); За кульманом кипіла напружена робота – закінчували креслення (з газ. Словник української мови у 20 томах
- кульман — ку́льман прилад (здвоєний шарнірний паралелограм зі зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на креслениках. Від назви фірми «Кульман». Словник іншомовних слів Мельничука