кульман

Значення в інших словниках

1. кульман — ку́льман іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. кульман — КУ́ЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами), призначений для креслення. Робота не йшла до рук – ні за столом, ні біля кульмана (В. Лис); За кульманом кипіла напружена робота – закінчували креслення (з газ. Словник української мови у 20 томах
3. кульман — ку́льман прилад (здвоєний шарнірний паралелограм зі зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на креслениках. Від назви фірми «Кульман». Словник іншомовних слів Мельничука
4. кульман — КУ́ЛЬМАН, а, ч. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на кресленнях. Думка архітекторів зійшла з площин кульманів і втілилася в бетон, скло і синтетику (Рад. Укр., 19. Словник української мови в 11 томах