культивувати —
КУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Обробляти ґрунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Остап Вишня); – Бачите, – показала вона рукою вдалину, – наш Іван як по струнці веде трактора.
Словник української мови у 20 томах
культивувати —
Культивува́ти, -ву́ю, -ву́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
культивувати —
КУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, 1. Обробляти грунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Вишня, І, 1956, 344); — Бачите, — показала вона рукою вдалину...
Словник української мови в 11 томах
культивувати —
Культивувати, -вую, -єш гл. Культивировать. Желех.
Словник української мови Грінченка