Орфографічний словник української мови

купелювання

купелюва́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. купелювання — -я, с. і купеляція, -ї, ж. Очищення благородних металів від свинцю та інших домішок окиснювальним плавленням у капелях (чашечках з вогнестійких матеріалів) або полуменевих печах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. купелювання — КУПЕЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. купелюва́ти. Процес купелювання передбачає окиснювальне плавлення сплаву свинцю з дорогоцінними металами (з наук. літ.); Сьогодні немає більш точного методу визначення вмісту золота, ніж купелювання (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах