купелювання

купелюва́ння

-я, с. і купеляція, -ї, ж.

Очищення благородних металів від свинцю та інших домішок окиснювальним плавленням у капелях (чашечках з вогнестійких матеріалів) або полуменевих печах.

Значення в інших словниках

1. купелювання — купелюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. купелювання — КУПЕЛЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. купелюва́ти. Процес купелювання передбачає окиснювальне плавлення сплаву свинцю з дорогоцінними металами (з наук. літ.); Сьогодні немає більш точного методу визначення вмісту золота, ніж купелювання (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах