купина

ку́пина́

іменник жіночого роду

горбик на болоті

* Але: дві, три, чотири ку́пини́

купи́на

іменник жіночого роду

купа

рідко

купина́ 1

іменник жіночого роду

рослина

* Але: дві, три, чотири купини́

купина́ 2

іменник жіночого роду

кущ

* Але: дві, три, чотири купини́

Значення в інших словниках

1. купина — (на болоті) горбик, зб. купиння, куп'я; ЗСТ. УР. кущ.  Словник синонімів Караванського
2. купина — I купин`а-и, ж. 0. куп`ина-и, ж., рідко. Те саме, що купа 1). II к`упин`акупини, ж. 0. купин`а-и, ж., заст. Кущ (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купина — КУПИНА́¹, и́, ж. Трав'яна багаторічна рослина родини лілійних із схиленими квітками та довгим м'ясистим кореневищем. Скрізь, вподовж берега, заяскравіли весняні купини (О. Гончар); Де-не-де зеленіли вже купини (К.  Словник української мови у 20 томах
4. купина — Кущ  Словник застарілих та маловживаних слів
5. купина — Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, поширена в зонах помірного клімату пн. півкулі; 30 видів; листки яйце- або ланцетоподібні; квітки дзвіночкоподібні, білі; плід — чорна ягода; в Україні поширена к. лікарська.  Універсальний словник-енциклопедія
6. купина — як жа́ба на ку́пині́. 1. зі сл. розсі́стися, розпросто́ритися і под. Дуже зручно, вільно, займаючи багато місця; не стримуючись, без обмеження. — Ото ще розпросторився наш полковник — як жаба на купині! — сам до себе каже з серцем подорожній (М. Пригара).  Фразеологічний словник української мови
7. купина — ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є.  Словник синонімів української мови
8. купина — КУ́ПИНА́, ку́пини́, ж. Горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом. На старих очеретинах гойдались покинуті гнізда, по рудих, аж червоних, ослизлих од туману купинах валялись пір’я й гадючі линовища (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах