купина
ку́пина́
іменник жіночого роду
горбик на болоті
* Але: дві, три, чотири ку́пини́
купи́на
іменник жіночого роду
купа
рідко
купина́ 1
іменник жіночого роду
рослина
* Але: дві, три, чотири купини́
купина́ 2
іменник жіночого роду
кущ
* Але: дві, три, чотири купини́
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купина — (на болоті) горбик, зб. купиння, куп'я; ЗСТ. УР. кущ. Словник синонімів Караванського
- купина — I купин`а-и, ж. 0. куп`ина-и, ж., рідко. Те саме, що купа 1). II к`упин`акупини, ж. 0. купин`а-и, ж., заст. Кущ (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- купина — КУПИНА́¹, и́, ж. Трав'яна багаторічна рослина родини лілійних із схиленими квітками та довгим м'ясистим кореневищем. Скрізь, вподовж берега, заяскравіли весняні купини (О. Гончар); Де-не-де зеленіли вже купини (К. Словник української мови у 20 томах
- купина — Кущ Словник застарілих та маловживаних слів
- купина — Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, поширена в зонах помірного клімату пн. півкулі; 30 видів; листки яйце- або ланцетоподібні; квітки дзвіночкоподібні, білі; плід — чорна ягода; в Україні поширена к. лікарська. Універсальний словник-енциклопедія
- купина — як жа́ба на ку́пині́. 1. зі сл. розсі́стися, розпросто́ритися і под. Дуже зручно, вільно, займаючи багато місця; не стримуючись, без обмеження. — Ото ще розпросторився наш полковник — як жаба на купині! — сам до себе каже з серцем подорожній (М. Пригара). Фразеологічний словник української мови
- купина — ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є. Словник синонімів української мови
- купина — КУ́ПИНА́, ку́пини́, ж. Горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом. На старих очеретинах гойдались покинуті гнізда, по рудих, аж червоних, ослизлих од туману купинах валялись пір’я й гадючі линовища (Коцюб. Словник української мови в 11 томах