купинка

Значення в інших словниках

1. купинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до купина. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. купинка — КУ́ПИНКА, и, ж., рідко. Пестл. до ку́пина. На луках між купинками ще не зійшла роса, і Василькові довелося закотити холоші (Григір Тютюнник); На зарослій зозулиним льоном купинці стоїть отакенне красноголовище! (М. Словник української мови у 20 томах
3. купинка — КУПИ́НКА, и, ж., чого, рідко. Пестл. до купи́на. На купинці трави, широко розкидавшись, спала під свиткою людина, а біля неї лежала коса, мантачка й торбина (Стельмах, Хліб.., 1959, 488). Словник української мови в 11 томах
4. купинка — Купина, -ни ж. Зелень на кочкѣ среди воды, а также и самая кочка. Пнеться, як жаба на купину. Ном. № 9245. У тебе борода, як у лузі купина. Козак бідний убит лежить на купині головою. Макс. Ой твоя мила у лузі над водою умивається зіллєчком-купиною. Чуб. Словник української мови Грінченка