1. Орфографічний словник української мови

купиння

купи́ння 1

іменник середнього роду

місце, покрите купинами

купи́ння 2

іменник середнього роду

збірне до: купина

купи́ння 3

іменник середнього роду

кущі

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купиння — I -я, с. 1》 Збірн. до купина. 2》 Місце, покрите купинами. II -я, с. Збірн. до купина I. III -я, с., чого, рідко. Збірн. до купина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. купиння — КУПИ́ННЯ¹, я, с. 1. Збірн. до ку́пина. Машини з розгону вскочили поміж купиння й тепер захлиналися моторами в багнюці (П. Загребельний); Коні раз у раз перепинались об купиння або чвакали по розкислому дерні, й земля пружно вгиналася під ними (І. Словник української мови у 20 томах
  3. купиння — КУПИ́ННЯ¹, я, с. 1. Збірн. до ку́пина́. Болото це велике: широке і довге, густо вкрите зеленим купинням (Збан., Крил. гонець, 1953, 35). 2. Місце, покрите купинами. Коли прибули на заплаву геологи під керуванням... Словник української мови в 11 томах