купиння
купи́ння
I -я, с.
1》 Збірн. до купина.
2》 Місце, покрите купинами.
II -я, с.
Збірн. до купина I.
III -я, с., чого, рідко.
Збірн. до купина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купиння — купи́ння 1 іменник середнього роду місце, покрите купинами купи́ння 2 іменник середнього роду збірне до: купина купи́ння 3 іменник середнього роду кущі рідко Орфографічний словник української мови
- купиння — КУПИ́ННЯ¹, я, с. 1. Збірн. до ку́пина. Машини з розгону вскочили поміж купиння й тепер захлиналися моторами в багнюці (П. Загребельний); Коні раз у раз перепинались об купиння або чвакали по розкислому дерні, й земля пружно вгиналася під ними (І. Словник української мови у 20 томах
- купиння — КУПИ́ННЯ¹, я, с. 1. Збірн. до ку́пина́. Болото це велике: широке і довге, густо вкрите зеленим купинням (Збан., Крил. гонець, 1953, 35). 2. Місце, покрите купинами. Коли прибули на заплаву геологи під керуванням... Словник української мови в 11 томах