купина

Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, поширена в зонах помірного клімату пн. півкулі; 30 видів; листки яйце- або ланцетоподібні; квітки дзвіночкоподібні, білі; плід — чорна ягода; в Україні поширена к. лікарська.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

купина — ку́пина́ іменник жіночого роду горбик на болоті * Але: дві, три, чотири ку́пини́ купи́на іменник жіночого роду купа рідко купина́ 1 іменник жіночого роду рослина * Але: дві, три, чотири купини́ купина́ 2 іменник жіночого роду кущ * Але: дві, три, чотири купини́ Орфографічний словник української мови
купина — (на болоті) горбик, зб. купиння, куп'я; ЗСТ. УР. кущ. Словник синонімів Караванського
купина — I купин`а-и, ж. 0. куп`ина-и, ж., рідко. Те саме, що купа 1). II к`упин`акупини, ж. 0. купин`а-и, ж., заст. Кущ (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
купина — КУПИНА́¹, и́, ж. Трав'яна багаторічна рослина родини лілійних із схиленими квітками та довгим м'ясистим кореневищем. Скрізь, вподовж берега, заяскравіли весняні купини (О. Гончар); Де-не-де зеленіли вже купини (К. Словник української мови у 20 томах
купина — Кущ Словник застарілих та маловживаних слів
купина — як жа́ба на ку́пині́. 1. зі сл. розсі́стися, розпросто́ритися і под. Дуже зручно, вільно, займаючи багато місця; не стримуючись, без обмеження. — Ото ще розпросторився наш полковник — як жаба на купині! — сам до себе каже з серцем подорожній (М. Пригара). Фразеологічний словник української мови
купина — ГОРБО́К (невисокий горб), ГО́РБИК, ПА́ГОРБОК, МОГИ́ЛКА, ПРИ́ГОРБОК розм., КІ́ПЧИК розм., КІ́ПЕЦЬ діал.; КУ́ПИНА́ (на луці, болоті). З горбка я почав спускатися по схилу донизу (Є. Словник синонімів української мови
купина — КУ́ПИНА́, ку́пини́, ж. Горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом. На старих очеретинах гойдались покинуті гнізда, по рудих, аж червоних, ослизлих од туману купинах валялись пір’я й гадючі линовища (Коцюб. Словник української мови в 11 томах