куп'я

ку́п'я́

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. куп'я — -я, с. Збірн. до купина I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. куп'я — КУ́П'Я́, я́, с. Збірн. до ку́пина́. Сидухи та перепічайки з бубликами, з варивом, сидять на горбиках, мов ті жаби на маленьких болотяних острівцях та куп'ї (І.  Словник української мови у 20 томах
3. куп'я — Куп'я́, -я́ с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. КС. 1882. IV. 169. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Чуб. І. 120. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару. Дещо.  Словник української мови Грінченка