Словник української мови у 20 томах

куп'я

КУ́П'Я́, я́, с.

Збірн. до ку́пина́.

Сидухи та перепічайки з бубликами, з варивом, сидять на горбиках, мов ті жаби на маленьких болотяних острівцях та куп'ї (І. Нечуй-Левицький);

Коли він пасся часом у болоті, ноги в нього заклякали і він падав, між куп'ям у багно і мусив там лежати до ранку, бо коні ж не просять допомоги (О. Довженко);

Довгоноса чапля вартувала між куп'ям (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. куп'я — ку́п'я́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. куп'я — -я, с. Збірн. до купина I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куп'я — Куп'я́, -я́ с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. КС. 1882. IV. 169. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Чуб. І. 120. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару. Дещо.  Словник української мови Грінченка