Орфографічний словник української мови

куркулити

курку́лити

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. куркулити — КУРКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що, розм. Те саме, що розкурку́лювати. – Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  2. куркулити — КУРКУ́ЛИТИ. лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що розкурку́лювати. — Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Тют., Вир, 1964, 167).  Словник української мови в 11 томах