куркулити

КУРКУ́ЛИТИ. лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що розкурку́лювати.

— Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Тют., Вир, 1964, 167).

Значення в інших словниках

1. куркулити — курку́лити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. куркулити — КУРКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що, розм. Те саме, що розкурку́лювати. – Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах