1. Словник української мови в 11 томах

куркулити

КУРКУ́ЛИТИ. лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що розкурку́лювати.

— Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Тют., Вир, 1964, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркулити — курку́лити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. куркулити — КУРКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що, розм. Те саме, що розкурку́лювати. – Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах