куркулити

КУРКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого, що, розм.

Те саме, що розкурку́лювати.

– Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркулити — курку́лити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. куркулити — КУРКУ́ЛИТИ. лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що розкурку́лювати. — Де Прокіп Хвиля живе? Куркулити його підемо (Тют., Вир, 1964, 167). Словник української мови в 11 томах