1. Словник української мови у 20 томах

куркулиха

КУРКУЛИ́ХА, и, ж., розм.

Дружина куркуля.

Коло сільради сідали на старі колоди, а хто просто на землю. Між чоловіками квітли святкові керсетки молодих куркулих (І. Микитенко);

Раптом згадалося [Вадиму], що десь .. живе в селі його тітка .. Ніколи в неї не був, бо не родичалася вона, куркулихою рідну сестру звала (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркулиха — куркули́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. куркулиха — -и, ж., іст. Жінка куркуля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куркулиха — КУРКУЛИ́ХА, и, ж., розм. Дружина куркуля. Коло сільради сідали на старі колоди, а хто просто на землю. Між чоловіками квітли святкові керсетки молодих куркулих (Мик., II, 1957, 359). Словник української мови в 11 томах