1. Словник української мови у 20 томах

куркулище

КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., розм., зневажл.

Збільш. до курку́ль.

Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, куркулище – брат з Вербівця (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркулище — куркули́ще іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. куркулище — КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль. Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, курку лище — брат з Вербівця (Козл., Ю. Крук, 1957, 464). Словник української мови в 11 томах