1. Орфографічний словник української мови

куркулище

куркули́ще

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркулище — КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., розм., зневажл. Збільш. до курку́ль. Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, куркулище – брат з Вербівця (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  2. куркулище — КУРКУЛИ́ЩЕ, а, ч., зневажл. Збільш. до курку́ль. Як злетілася вовками до хати вся Смолякова фамілійка: і сердитий, як звір, курку лище — брат з Вербівця (Козл., Ю. Крук, 1957, 464). Словник української мови в 11 томах