куркулик

КУРКУ́ЛИК, а, ч., зневажл. Зменш. до курку́ль.

— Куркулики наші посміхалися вже, раділи, а зараз [за Радянської влади] ось які набожні стоять та тільки очима стріляють… (Ірчан, І, 1958, 288);

З далеких річок прикочували верхи на оленях чоловіки. Це були переважно середняки і дрібні куркулики (Багмут, Щасл. день.., 1959, 202).

Значення в інших словниках

1. куркулик — курку́лик іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. куркулик — див. багатий  Словник синонімів Вусика
3. куркулик — -а, ч., іст. Зменш. до куркуль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куркулик — КУРКУ́ЛИК, а, ч., розм. Зменш. до курку́ль. – Куркулики наші посміхалися вже, раділи, а зараз ось які набожні стоять та тільки очима стріляють... (Мирослав Ірчан); З далеких річок прикочували верхи на оленях чоловіки.  Словник української мови у 20 томах