Орфографічний словник української мови

курочка

ку́рочка

іменник жіночого роду, істота

* Але: дві, три, чотири ку́рочки

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. курочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до курка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. курочка — КУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́рка. До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка (Марко Вовчок)...  Словник української мови у 20 томах
  3. курочка — (-и) ж.; мол. зменш.-пестл. до курка. Іноді він сам виходив з курочками і пускався справжнього українського гопака (О. Ульяненко, Рецидив).  Словник жарґонної лексики української мови
  4. курочка — КУ́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ку́рка. До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка (Вовчок, VI, 1956, 233); Розсокоталась на все подвір’я зозуляста курочка, запишалася таким червоним гребенем, що, здавалось...  Словник української мови в 11 томах
  5. курочка — Курочка, -ки ж. 1) ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка. Ном. № 1843. 2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки. Грин. II. 95.  Словник української мови Грінченка