Значення в інших словниках
-
кучері —
мн., льокони, р. кудрі; (штучні) буклі; кучерики.
Словник синонімів Караванського
-
кучері —
див. волосся
Словник синонімів Вусика
-
кучері —
-ів, мн. (одн. кучер, -я, ч.). 1》 Кучеряве або завите волосся. 2》 Хвостові пера у качура.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кучері —
КУ́ЧЕРІ, ів, мн. (одн. ку́чер, я, ч.). 1. Кучеряве або завите волосся. Вернувся з Києва Петрусь Уже Петром і паничем, І кучері аж по плече, і висипався чорний ус (Т. Шевченко); На другий день нам уже обстригли кучері. Ми були вояками (І.
Словник української мови у 20 томах
-
кучері —
ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич.
Словник синонімів української мови
-
кучері —
Ку́чері, -рів, -рям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кучері —
КУ́ЧЕРІ, ів, мн. (одн. ку́чер, я, ч.). 1. Кучеряве або завите волосся. Вернувся з Києва Петрусь Уже Петром і паничем, І кучері аж по плече, і висипався чорний ус (Шевч., II, 1953, 222); Почала мені на пальці Мила злотий кучер вить (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах