ківорій

ківо́рій

іменник чоловічого роду

дароносиця; заглиблення в олтарі для зберігання святих дарів

церк.

Значення в інших словниках

1. ківорій — -я, ч. У християнських храмах – дарохранильниця, яку встановлюють під сінню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ківорій — (грец. — стручок бобу) 1. Дарохранильниця під вівтарною сінню у храмі, що символізувала місце погребання Христа і Ковчег Завіту. 2. Балдахін на чотирьох колонах над престолом у християнській церкві, влаштований над вівтарем або царським місцем (порівн. берліна).  Архітектура і монументальне мистецтво