1. Орфографічний словник української мови

ківорій

ківо́рій

іменник чоловічого роду

дароносиця; заглиблення в олтарі для зберігання святих дарів

церк.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ківорій — -я, ч. У християнських храмах – дарохранильниця, яку встановлюють під сінню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ківорій — (грец. — стручок бобу) 1. Дарохранильниця під вівтарною сінню у храмі, що символізувала місце погребання Христа і Ковчег Завіту. 2. Балдахін на чотирьох колонах над престолом у християнській церкві, влаштований над вівтарем або царським місцем (порівн. берліна). Архітектура і монументальне мистецтво