ківорій
(грец. — стручок бобу)
1. Дарохранильниця під вівтарною сінню у храмі, що символізувала місце погребання Христа і Ковчег Завіту.
2. Балдахін на чотирьох колонах над престолом у християнській церкві, влаштований над вівтарем або царським місцем (порівн. берліна).
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me