Орфографічний словник української мови

кізочка

кі́зочка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кізочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кізка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кізочка — КІ́ЗОЧКА, рідко КО́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́зка, ко́зка. Кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і притиснулась до гори (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. кізочка — КІ́ЗОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до кізка. Одна кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і притиснулась до гори (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 468); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах