кізочка

КІ́ЗОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до кізка.

Одна кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і притиснулась до гори (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 468);

*У порівн. Як була боса, з однією розплетеною кіскою, кізочкою стрибнула вона з лежанки (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 189).

Значення в інших словниках

1. кізочка — кі́зочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кізочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кізка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кізочка — КІ́ЗОЧКА, рідко КО́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́зка, ко́зка. Кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і притиснулась до гори (М.  Словник української мови у 20 томах