1. Словник української мови в 11 томах

кізочка

КІ́ЗОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до кізка.

Одна кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і притиснулась до гори (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 468);

*У порівн. Як була боса, з однією розплетеною кіскою, кізочкою стрибнула вона з лежанки (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кізочка — кі́зочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кізочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кізка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кізочка — КІ́ЗОЧКА, рідко КО́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́зка, ко́зка. Кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і притиснулась до гори (М. Словник української мови у 20 томах