Орфографічний словник української мови

кікбоксинг

кікбо́ксинг

іменник чоловічого роду

вид спорту

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кікбоксинг — [к'іґбоксиенг] -гу, м. (на) -гу  Орфоепічний словник української мови
  2. кікбоксинг — -у, ч. Вид спорту, що поєднує техніку та правила боксу з прийомами східних єдиноборств.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кікбоксинг — КІКБО́КСИНГ, у, ч. Різновид боксу, в якому дозволені удари по корпусу противника не тільки руками, але й ногами. Кікбоксинг зародився в США (з наук.-попул. літ.); Кікбоксинг здобув популярність у світі, зокрема завдяки кіно (з газ.).  Словник української мови у 20 томах