кікбоксинг

КІКБО́КСИНГ, у, ч.

Різновид боксу, в якому дозволені удари по корпусу противника не тільки руками, але й ногами.

Кікбоксинг зародився в США (з наук.-попул. літ.);

Кікбоксинг здобув популярність у світі, зокрема завдяки кіно (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кікбоксинг — кікбо́ксинг іменник чоловічого роду вид спорту  Орфографічний словник української мови
2. кікбоксинг — [к'іґбоксиенг] -гу, м. (на) -гу  Орфоепічний словник української мови
3. кікбоксинг — -у, ч. Вид спорту, що поєднує техніку та правила боксу з прийомами східних єдиноборств.  Великий тлумачний словник сучасної мови