кіклоп

КІКЛО́П, а, ч., заст.

Циклоп.

А я здолав кіклопів, що Всевладному Вогні кували вбивчі – й кару визначив Для мене батько: слугувати смертному (А. Содомора, пер. з тв. Евріпіда);

Згодом у край гордовитих кіклопів, що правди не знають, Ми прибули (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).