кікс

КІКС, у, ч.

1. спорт. Невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі.

На другій кулі у гравця стався кікс, і биток вилетів зі столу (із журн.);

На гру Юрія психологічно вплинуло кілька невдалих ударів на початку матчу, особливо кікс під час удару з руки (з газ.).

2. Фальшивий тон під час виконання музичного твору.

Музикант на репетиції у день концерту допустив помилку, фальш, кікс (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кікс — кікс: игра въ бабки [ІФ,1890] — «Кікс» (рід гри в карти, з нім. Kicks): «А там, за стінами сеї поганої кліті, на подвір’ю, залитим сонцем і вибрукованім гладкими плитами, реготалися голосно і здорово поліцаяни, граючи в «кікса») словник пояснює...  Словник з творів Івана Франка
2. кікс — -у, ч. 1》 Невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі. 2》 Фальшивий тон під час виконання музичного твору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кікс — кікс 1. вул. помилка (ст)|| = блуд 2. муз. фальшиво проспівана нота (ст) 3. вид дитячої гри, у яку грають переважно дівчата (ст) 4. футб.невдалий удар; промах (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. кікс — (англ. kicks, множ. від kick – удар, поштовх) 1. Невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі. 2. Фальшивий тон під час виконання музичного твору.  Словник іншомовних слів Мельничука