кінчитися

кінчи́тися 1

дієслово доконаного виду

завершитися; минути

кінчи́тися 2

дієслово доконаного виду

умерти

розм.

Значення в інших словниках

1. кінчитися — див. кінчатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кінчитися — КІНЧИ́ТИСЯ див. кінча́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. кінчитися — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. кінчитися — Кінча́тися і кінчи́тися; докон. скінчи́тися або кінчи́тися ким, чим, на кому-чому, на що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кінчитися — КІНЧИ́ТИСЯ див. кінча́тися.  Словник української мови в 11 томах