кіпер —
КІ́ПЕР, а, ч., розм. Те саме, що ворота́р 2; голкіпер. Пробити кіпера донецького “Металурга” так і не вдалося (із журн.); Хуммельс не влучає по м'ячу, але Паласіо, перекидаючи кіпера, промазує по порожніх воротах! (з газ.).
Словник української мови у 20 томах