кіпер
КІ́ПЕР, а, ч., розм.
Те саме, що ворота́р 2; голкіпер.
Пробити кіпера донецького “Металурга” так і не вдалося (із журн.);
Хуммельс не влучає по м'ячу, але Паласіо, перекидаючи кіпера, промазує по порожніх воротах! (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)