кіпа

КІ́ПА, и, ж.

Традиційний чоловічий головний убір правовірних юдеїв.

– У мене мокра голова. – Я позичу тобі кіпу, – каже Ройтман, і вони всі сміються (Ю. Андрухович);

Ортодоксальні євреї одягають кіпу завжди, консерватори – тільки в синагозі й під час їжі (з наук.-попул. літ.);

Носіння кіпи є звичаєм, але не законом: ніде в святих книгах євреям не пропонується обов'язково покривати голову (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кіпа — Стіс, стос, стосик, пака, пачка, купа, купка, купочка  Словник чужослів Павло Штепа