кірець

кіре́ць

іменник чоловічого роду

кухоль

Значення в інших словниках

1. кірець — Кі́рець, ко́рець: — стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-1] — стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався...  Словник з творів Івана Франка
2. кірець — див. корець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кірець — КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць.  Словник української мови у 20 томах
4. кірець — Кі́рець, див. ко́ре́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кірець — КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць.  Словник української мови в 11 томах
6. кірець — Кіре́ць, -рця́ м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.  Словник української мови Грінченка