Значення в інших словниках
-
кірець —
Кі́рець, ко́рець: — стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-1] — стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався...
Словник з творів Івана Франка
-
кірець —
кіре́ць іменник чоловічого роду кухоль
Орфографічний словник української мови
-
кірець —
див. корець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кірець —
КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць.
Словник української мови у 20 томах
-
кірець —
КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць.
Словник української мови в 11 томах
-
кірець —
Кіре́ць, -рця́ м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207.
Словник української мови Грінченка