кірець
Кі́рець, див. ко́ре́ць
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кірець — Кі́рець, ко́рець: — стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-1] — стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався... Словник з творів Івана Франка
- кірець — кіре́ць іменник чоловічого роду кухоль Орфографічний словник української мови
- кірець — див. корець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кірець — КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць. Словник української мови у 20 томах
- кірець — КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць. Словник української мови в 11 томах
- кірець — Кіре́ць, -рця́ м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207. Словник української мови Грінченка