кірець
Кі́рець, ко́рець:
— стара польська міра сипких тіл, розмір якої багаторазово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-1]
— стара польська міра сипучої речовини; розмір її неодноразово змінювався; галицький корець першої половини XIX ст. дорівнював 123 літрам [44-2]
— центнер [55]
— (по кірцеві з десятини) — міра ваги, дорівнює 6 пудам, або 96 кг [47]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кірець — кіре́ць іменник чоловічого роду кухоль Орфографічний словник української мови
- кірець — див. корець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кірець — КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць. Словник української мови у 20 томах
- кірець — Кі́рець, див. ко́ре́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кірець — КІРЕ́ЦЬ див. коре́ць. Словник української мови в 11 томах
- кірець — Кіре́ць, -рця́ м. = корець. Возьми ж кірець та напийся... квасу. Грин. І. 207. Словник української мови Грінченка