Орфографічний словник української мови

кіфара

кіфа́ра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кіфара — кітара, -и, ж. У стародавніх греків – струнний щипковий інструмент, подібний до ліри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кіфара — (гр. kithara) — давньогрецький щипковий інструмент, подібний до ліри. Гру на К. називали кіфаристой; спів у супроводі К. — кіфародією, а музиканта – виконавця — кіфаристом.  Словник-довідник музичних термінів
  3. кіфара — КІФА́РА, рідко КИФА́РА, КІТА́РА, и, ж. У стародавніх греків – струнний щипковий інструмент, подібний до ліри. Аполлон заспівав у супроводі кіфари, Венера під сю розкішну музику вивела гарний танок (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. кіфара — кіфа́ра, кіта́ра (грец. κιθάρα) давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент типу ліри (1).  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кіфара — Щипковий хордофон; Гомер називав к. формінгою; атрибут Аполлона; плоска дерев'яна резонансна скринька з двома виступаючими раменами, з'єднаними поперечним ярмом; струни (до 20), перебирають пальцями або медіатором, який наз. плектрон.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. кіфара — КІФА́РА, и, ж. У стародавніх греків — струнний щипковий інструмент, подібний до ліри.  Словник української мови в 11 томах