КІФА́РА, и, ж. У стародавніх греків — струнний щипковий інструмент, подібний до ліри.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
кіфара —
кіфа́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
кіфара —
кітара, -и, ж. У стародавніх греків – струнний щипковий інструмент, подібний до ліри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кіфара —
(гр. kithara) — давньогрецький щипковий інструмент, подібний до ліри. Гру на К. називали кіфаристой; спів у супроводі К. — кіфародією, а музиканта – виконавця — кіфаристом.
Словник-довідник музичних термінів
кіфара —
КІФА́РА, рідко КИФА́РА, КІТА́РА, и, ж. У стародавніх греків – струнний щипковий інструмент, подібний до ліри. Аполлон заспівав у супроводі кіфари, Венера під сю розкішну музику вивела гарний танок (І.
Словник української мови у 20 томах
кіфара —
кіфа́ра, кіта́ра (грец. κιθάρα) давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент типу ліри (1).
Словник іншомовних слів Мельничука
кіфара —
Щипковий хордофон; Гомер називав к. формінгою; атрибут Аполлона; плоска дерев'яна резонансна скринька з двома виступаючими раменами, з'єднаними поперечним ярмом; струни (до 20), перебирають пальцями або медіатором, який наз. плектрон.
Універсальний словник-енциклопедія